-
1 місце
смісце збору (зустрічі, побачення) — meeting point, meeting place
місце коло каміна — chimney-corner, inglenook
місце події — scene, locale
місце постійного перебування — permanent residence, permanent address
місце поховання (радіоактивних відходів) — disposal site, storage site, dumping ground, dumping site
місце призначення — destination, destinaton point, the place of destination
місце причалу мор. — berth
класти не на місце — to mislay, to misplace
ставити (класти) на місце — to (re)place, to put smth. in its proper place, to put back ( in place)
посідати перше місце — to take/win first place, to come first, to head the list, to rate/rank first
болотисте місце — sough, амер. slash
прислівник місця грам. — adverb of place
поступитися місцем — to make room ( for), to give place (to)
зрушити з місця — to get smb./smth. moving forward
стрибок з місця спорт. — standing broad jump
місцями — here and there, in certain places, locally
2) ( посада) post, place, job, situationшукати місце — to seek a situation; to look for a job
спальне місце — berth, bunk
місце для багажу зал. — storage space
4) ( у книжці) passage5) ( багажу) package; piece ( of luggage)6)вузьке місце — tight place, bottleneck
загальне місце — commonplace, platitude
злачне місце — den of iniquity, bawdy place, seedy hangout
дитяче місце — placenta, afterbirth
слабке місце — weak point ( spot)
болюче місце — tender spot, sensitive point
пусте місце — empty place, blank; ( про людину) a nobody, a nonentity
не знаходити собі місця — to worry, to fret ( oneself), to suffer, to be on the rack
на рівному місці — suddenly, all of a suden, out of the blue
бути спійманим на місці злочину — to be taken in the act of crime, to be taken red-handed
на місцях — in the provinces, at the local level, locally
ставити когось на (своє) місце — to keep one in his place, to put smb. in his place
ставати на свої місця — to fall into place, to sort itself out
ставити на свої місця — to sort things out, to clear things up
топтатися на місці — to mark time; to make no headway
ні з місця! (наказ) — don't move!, stay put!, freeze!
-
2 влада у центрі
( на відміну від влади на місцях) power at the center -
3 множинне голосування
( одного виборця в кількох місцях) plural votingУкраїнсько-англійський юридичний словник > множинне голосування
-
4 режимні заходи
( в місцях позбавлення волі) security measures -
5 об'їжджати
I = об'їхати2) ( бувати у багатьох місцях) to tour, to travel ( to drive) all overII = об'їздити( коня) to break in, to train -
6 облазити
I = облізтиto peel, to come off; ( про волосся) to fall off; ( про хутро) to grow bare, to wear outII док.( побувати в багатьох місцях) to climb ( round), to climb all over -
7 концентрація напружень
ru\ \ концентрация напряженийen\ \ stress concentrationde\ \ Spannungskonzentrationfr\ \ \ concentration des contraintesпідвищення напружень у місцях змін форми чи порушень суцільності матеріалу -
8 пітинг
-
9 тертя
= контактне тертяru\ \ [lang name="Russian"]трение, контактное трениеen\ \ frictionde\ \ Reibungfr\ \ \ frottementвзаємодія тіл, що виникає в місцях їх дотику і перешкоджає їх відносному переміщенню -
10 фігури травлення
ru\ \ фигуры травленияen\ \ etching patternde\ \ Ätzfigurenfr\ \ \ figures d'attaqueфігури, що утворюються при травленні на поверхні кристала в місцях виходу дислокацій -
11 щілинна корозія
ru\ \ щелевая коррозияen\ \ crevice corrosionde\ \ Spaltkorrosionfr\ \ \ [lang name="French"]corrosion dans les fissures, corrosion caverneuseкорозія в щілинах і зазорах між двома металами, а також у місцях нещільного контакту металу з неметалевим корозійно-інертним матеріалом, відзначальною рисою якої є велика швидкість руйнування металу -
12 принцип єдності мислення і буття
ПРИНЦИП ЄДНОСТІ МИСЛЕННЯ І БУТТЯ - один з основних принципів філософії, оскільки мислення і буття - найбільш загальні протилежності, які існують у світі. Має декілька аспектів. 1) Генетична єдність мислення і буття є проблемою, на яку існують різні відповіді. Матеріалізм вважає буття первинним, мислення - вторинним за походженням, ідеалізм - навпаки, буття виводить з мислення, ідеї тощо. Третя точка зору полягає в тому, що обидва існують завжди і розвиваються одночасно як одне ціле. Такою є точка зору Шеллінга, Шардена та ін. 2) Гносеологічний аспект принципу полягає у пізнаваності буття за допомогою мислення. їй протистоїть агностицизм і скептицизм. Мислення і буття знаходяться нібито в різних місцях: перше в нас, друге поза нами (нашим мисленням і свідомістю взагалі). Але при такій їх розбіжності різні мислителі по-різному оцінюють можливості людського мислення. Підставою для агностицизму і скептицизму є положення, висунуте Декартом і розвинуте Кантом: за допомогою одного мислення, без почуттів, неможливо довести буття будь-якої речі чи істоти. 3) Протистояння мислення і буття - це прояв протистояння людини навколишньому світові: вона підноситься над ним, відноситься до нього іззовні, бо не визнає безпосередньо існуючого, а змінює його і створює нову дійсність. Людина внаслідок цього не помічає, що її мислення є серцевиною світу, бо воно є внутрішнім у людині, а сама вона є внутрішнім у природі, її концентрація і ядро - мікрокосм М. ислення таким чином і зовнішнє щодо природи і внутрішнє в ній. Із зовнішнім буттям мислення пов'язане опосередковано, через органи почуття; з внутрішнім буттям, властивістю якого воно є, - безпосередньо: воно "розлите" по ньому. Тому зміст дійсності може входити в нього і ззовні і з середини. Проявом останнього є апріорне в нашому мисленні, вроджені зародки категоріальних та інших форм, які виявила генетична психологія і які розвиваються під впливом діяльності і спілкування. 4) Близькою до цієї точки зору була позиція Гегеля. Тотожність мислення і буття - принцип його логіки - означає, що мислення знаходиться в середині, в серцевині буття і тому існує у подвійному вигляді: як усвідомлене в людині і несвідоме в навколишньому світі. Сама єдність при цьому теж має два значення: оскільки людське мислення вбирає властивості зовнішнього світу, ідеалізує і узагальнює їх, виникає єдність мислення і буття на боці мислення, в самому мисленні. Оскільки ж визнається його існування поза людиною, воно тотожне буттю на боці останнього. В процесі пізнання така тотожність є не статичним фактом, а поступовим збігом суб'єктивного мислення і змісту буття: послідовність категорій спрямована від абстрактних і поверхових до більш конкретних і глибоких, в своїй сукупності вичерпує категоріальні визначеності світу і переводить їх у систему форм мислення (див. діалектична логіка).М. БулатовФілософський енциклопедичний словник > принцип єдності мислення і буття
-
13 Сократ
Сократ (бл. 470, Афіни - 399 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, творчість якого стала межею між періодом ранньофілософських космогоній (досократики) і класичною грецьк. філософією. Син каменяра і повитухи, наслідував ремесло батька. Зажив популярності завдяки бесідам на етичні теми, які вів у публічних місцях і зібраннях з усіма, хто цього бажав. Виховання доброчесності вважав головною справою кожної людини. У 399 до н. е. був звинувачений у розбещенні молоді і релігійному нечесті. Вироком народного суду засуджений на смерть і страчений. Жодних творів не писав, висловлював свої міркування лише в усних промовах. Ця форма творчості випливає з теоретичних настанов С. Він слідував висновку "я знаю тільки те, що нічого не знаю", який унеможливлював завершене вчення. Завданням мислення вважав пошук істини і спрямовування людей до блага. Головні складові методу С. - іронія і майєвтика (дослівно - "повивальне мистецтво"). Перша означає неприйняття розхожих уявлень, які піддаються сумніву і спростовуються. Сенс другої - через добирання та аналіз окремих міркувань "наводити" думку співрозмовника на істину. Завдання інтелектуального спілкування - "приймати пологи істини". Відкидав космогонічну проблематику як абстрактну і неспівмірну з можливостями людського розуміння; гідні уваги лише проблеми людського життя В. исловив свою філософську настанову девізом: "Пізнай себе самого". Ця зміна головної теми філософування дістала назву "сократичного повороту" в античній думці. С. є засновником раціоналістичної етики, головний принцип якої: "Якщо я знаю, у чому полягає добро, то не буду коїти лиха". Відтак основа доброчесності - пізнання того, у чому полягає благо. Це робить розум і здатність розуміння визначальними чинниками моралі і виховання. С. справив вирішальний вплив на класичну грецьк. філософію. Його учні започаткували кілька відомих т. зв. сократичних шкіл (кініки, кіренаіки, мегарики). С. є провідним персонажем майже усіх творів свого найвидатнішого учня - Платона. Твори Платона і Ксенофонта є головним джерелом реконструкції філософських поглядів С. Ще в Античності С., завдяки обстоюваній ним відкритості мислення, став уособленням філософії. -
14 суспільство телематичне
СУСПІЛЬСТВО ТЕЛЕМАТИЧНЕ ( від франц. telematique - "телематика") - термін, яким позначають суспільство, у якому поширені нові комунікаційні технології, що надають можливість телекомпаніям активно запроваджувати інтерактивні форми взаємодії із споживачем інформації, отримувати майже вичерпні дані про вподобання і смаки глядача, його сім'ї (фіксуючи, напр., його улюблені програми, рекламні сюжети та ін.). Телематичні системи, поєднуючи телебачення із комп'ютером, створюють основи для "інфототалітаризму", який вдається до ефективних технологій маніпуляції поведінкою, користуючись постійно оновлюваними масивами даних про телеглядачів і споживачів. Складовою С.т. виступає дедалі зростаюче спостереження за повсякденною поведінкою людей - на вулицях, у місцях загального користування, на роботі та ін. Сучасна соціальна думка осмислює тенденції експансії С.т. як органічний прояв трансформації соціуму під впливом інформатизації, але також як реальну небезпеку свободі людини, її гідності і недоторканності сфери приватності. Найбільш радикальні критики і супротивники С.т. вбачають у ньому наступ "кіберіократії" - нової тиранії, коли людина змушена підкорятися винайденому нею самою комп'ютерному Левіафану.В.ЗаблоцькийФілософський енциклопедичний словник > суспільство телематичне
См. также в других словарях:
облазити — I а/жу, а/зиш і рідко обліза/ти, а/ю, а/єш, недок., облі/зти, зу, зеш, док., розм. 1) Позбуватися волосся, шерсті, пір я. || Випадати, вилазити по всій поверхні (про волосся, шерсть, пір я). 2) Позбуватися верхнього шару шкіри, який відділяється… … Український тлумачний словник
повисипати — а/ю, а/єш, док. 1) перех. Сиплячи, викинути, видалити з чогось чи вкинути, помістити в щось усе чи багато чого небудь. 2) перех. Вилити з однієї посудини в інші всю рідку страву. Повисипати борщ у миски. 3) тільки 3 ос., неперех. Виходячи,… … Український тлумачний словник
понасаджувати — I ую, уєш, док., перех. 1) Насадити багато чого небудь (дерев, кущів і т. ін.). 2) Посадити багатьох, у багатьох місцях. || перен. Написати в багатьох місцях щось небажане. 3) розм. Надати землю, маєтки у володіння багатьом, поселити багатьох, у… … Український тлумачний словник
подовбати — а/ю, а/єш і рідше подовбти/, бу/, бе/ш, док., перех. 1) Ударяючи по чому небудь, колупаючи щось, зробити в ньому заглибини, вм ятини, дірки в багатьох місцях. || Ударяючи дзьобом, пошкодити в багатьох місцях усе чи багато чого небудь (про птахів) … Український тлумачний словник
понабивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Прибити що небудь до чогось (про багато предметів, у багатьох місцях). Понабивати підметки. 2) Вбити багато чого небудь гострого в щось, у багатьох місцях. 3) Зробити на тілі багато слідів від ударів, багато синців. 4)… … Український тлумачний словник
пообдирати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Обдерти багато чого небудь; у багатьох місцях. 2) перен. Позбавити майна, пограбувати багатьох. || Забрати, пограбувати багато чого небудь. 3) Пошкодити подряпинами поверхню чого небудь у багатьох місцях. || Пошкодити… … Український тлумачний словник
порізати — і/жу, і/жеш, док., перех. 1) || чого. Нарізати в певній кількості. || Б ючи чимось гострим, порвати, пошматувати що небудь. || Розпиляти (дрова, дошки і т. ін.). 2) Зробити надрізи на поверхні чого небудь; ріжучи, пошкодити в багатьох місцях. ||… … Український тлумачний словник
посікти — ічу/, іче/ш, док., перех. 1) що і чого. Ножем або яким небудь іншим гострим знаряддям подрібнити що небудь. || перев. чим. Сильно вдаряючи або б ючи чим небудь, порвати, пошматувати чи порубати на шматки щось; вдаряючись у щось, порвати,… … Український тлумачний словник
Ризуль — Risoul Герб … Википедия
Кьенцхейм — Город Кьенцхейм Kientzheim … Википедия
вилазити — I в илазити а/жу, а/зиш, док., розм. 1) Лазячи, побувати скрізь, у багатьох місцях. 2) Багато ходити, побувати скрізь, у багатьох місцях. II вил азити а/жу, а/зиш і виліза/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/лізти, зу, зеш, док. 1) Лізучи, вибиратися… … Український тлумачний словник